Бринять бджілки у яблуневім цвіті...
Співа душа для Господа хвалу-
За Його милість до усього світу,
За Його ласку і любов святу.
Господь мій всюди: в квіточці, в стеблині,
В гаю і на ланах, в небесній вишині,
В усіх дорослих і в кожнісінькій дитині,
І скрізь і всюди Бог мій на землі.
Мене Він бачить в радощах, в печалях,
У мріях, сподіваннях кожну мить.
Він всю мене щоякнайкраще знає,
Веде і направляє, завжди вчить.
Не хочу жити всим земним і тлінним
І ні на кого не тримать образ.
Цього я досягти з Творцем зумію.
Лиш жити Ним бажаю повсякчас.
У Ньому мудрість, в Ньому всі початки,
Хоч Сам Він без початку й без кінця.
Мені Він рідний, найдорожчий Батько.
Дає мені Він все, бо я Його дитя.
Від Нього у мені усе найкраще.
Найгірший гріх Йому весь віддаю-
Творцю відкрите геть все життя наше.
То що ж від Тебе, Боже, я втаю?
Бажаю єдність я з Тобою мати
Постійно: кожен час і кожну мить;
Усим життям Тебе лиш прославляти,
Тобою дихать і Тобою жить.
Господня воля для мене - це найкраще.
У твої руки,Боже, віддаю
Усі проблеми і тривоги наші,
Усю себе і всю мою сім'ю.
Ти розставляй усе по Своїй волі,
Дай сил духовних і фізичних нам
Іти вперед через жалі і болі
І з радістю ввійти в Небесний Храм.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8186 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Оставить первую любовь - Николай Николаевич Дорогой Господь! Это я сегодня понимаю, что Ты хранил меня всегда. Ты не дал мне умереть при рождении. Ты не дал мне утонуть, когда я тонул. Ты не дал мне умереть, когда я сам этого хотел. Ты хранил меня даже тогда, когда казалось, хранить меня не за что. Ты давал мне силы тогда, когда жизнь казалась ненужной и бесполезной. Ты хранил меня, как «зеницу ока». Ты спасал меня от выбросов и завалов в шахте. Ты хранил меня от тюрьмы и нищенской сумы. Ты был моим Отцом давно, но я не признавал Тебя. Ты стучался в мое сердце, но я был как глухонемой. Ты окутывал меня своей любовью, но я не понимал ее. Когда не стало моих родителей, Ты заменил их. Ты и сегодня все Тот же любящий Отец, Который ждет Своих блудных сыновей и плачет, когда они умирают без покаяния.
