Лениво жить, когда не видишь цели,
Сбиваешься с пути и лень назад идти.
И ловишь миражи затерянный в пустыне
И злишься на весь мир, они не помогли.
А может просто сесть, задуматься о прошлом.
И честно заглянуть, своей судьбе в глаза?
И начать честно жить, теперь совсем уж просто.
Без лжи и без блуда и просто без греха?
Осталось ведь чуть-чуть, дойти до поворота.
Горят за ним уже, посадки фонари.
Куда летишь потом? А это очень просто,
Два пункта только есть, хотелось бы не в ад.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!